Партнеры

Блог

Велосипед -- транспорт і lifestyle.

   29 Января Вт в 02:41 2008   

Триколесний велосипед мені у трирічному віці дав відчуття пана, що їде і огляда свій маєток. Влітку родина відпочиває на дачі, на одному з фонтанських кооперативів. Не було жодного гарного дня, аби я не проїхався по кооперативу на своєму першому коні.
Зростаючи, довелося пересісти на "Зайку", а згодом позбутися страхувальних роликів. Протягом тиждня адаптувався, здається... Воля (відсутність суворого нагляду дорослих) настала, коли пересів на велосипед "Еврика" (його більш відомий аналог -- "Десна"). Потай від родичів почав залишати кооператив і досліджувати сусідні околиці. Я міг без помітних затримок із поверненням додому проїхатися по парку на десятій фонтану, проїхатися узбережжям від 10ї до 16ї фонтану, проїхати на початок вулиці Амундсена, по Костанді виїхати на Люстдорфську дорогу і -- мерщій додому... Цей велосипед вірою і правдою служив щоліта. Що я зможу колись затриматися за велокермом до заморозків, навіть сам я собі такого не уявляв.
Підлітковим вел може бути вічно. Проблема тільки, що я сам не можу бути вічним підлітком. Тому настав етап, коли я передав "Еврику" свому братові, а сам став міркувати про вел з більшими колесами. Бо на "Евриці" здійснити проїзд Одеса-Іллічівськ було би важкувато... "Еврика" не довго послужила братові. Як завжди, залишаючи дачу на зиму, в хатині дачній замкнули й велосипед. Наприкінці вересня охорона кооперативу прогавила купу бомжів-наркоманів, яка спокійненько без завад повивозила з нашої ділянки (й не тільки з нашої) увесь кольоровий метал, що познаходили. "Еврика", напевно, уїхала однією з перших партій. А залишилася наша хата з поламаними замками, підлоги завалені нашими речами з шаф, шприцями наркомівськими -- справу по сю добу розглядає Київський РВ внутрішніх справ.
Наступного року для брата було придбано підлітковий "Аист", на якому він недовго покатався (накрутив собі, що не гідно з його боку бути водієм такої машини), я придбав собі "Аист" -- модель чоловічу, з колесом 28 дюймів, як і хотів. На ньому зробив свій перший обласний проїзд Одеса-Іллічівськ-Одеса.
Приватна педагогічна практика вивела мене на представника Comanche в Одесі -- Дмитра Подшивайла. За півроку після знайомства доволі дешево викупив у його сина Comanche Prarie, непоганий велосипед для крос-кантрі, верхи на якому мене вже багато хто знає. У серпні 2007 року, як дехто знає, аби довести веломеханікам, що машина себе виправдовує, собі та решті оточення довести, що є сенс у здоровому ладі життя та світогляду оптимізма, ми з Команчом зробили проїзд Одеса-Київ-Христинівка.
Попереду -- чекання з нетерпінням наступного літа, яке запалить зелене світло на старт до Ізмаїлу та Донецьку.







   3 0

Оставить комментарий

Вы не зарегистрированы и не можете комментировать. Пожалуйста зарегистрируйтесь или войдите